1. Орфографічний словник української мови

відторженець

відто́рженець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відторженець — ВІДТО́РЖЕНЕЦЬ, я, ч., геол. Уламок чи невеликий масив гірської породи, відділений внаслідок тектонічної діяльності або віднесений льодовиком на певну відстань. Відторженці нижньо-палеозойських порід на р. Ловаті перенесені з Балтійсько-Ладозької області (з наук. літ.); Тектонічний відторженець. Словник української мови у 20 томах