відточеність

ВІДТО́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Якість за знач. відто́чений 2.

Я пам'ятаю виняткову відточеність вимови баритона Паділли (з мемуарної літ.);

Відточеність форм, лаконізм і чіткість малюнка – ось риси, притаманні творчості художника (з наук. літ.);

Стиль передбачає відточеність думки і яскравість мови – те, що поріднює мистецтво з наукою, і те, що перетворює читача у глядача (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відточеність — відто́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відточеність — -ності, ж. Якість за знач. відточений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відточеність — ВІДТО́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. відто́чений 2. Я пам’ятаю.. виняткову відточеність.. вимови.. баритона Паділли (Моє життя в мист., 1955, 25); Відточеність форм, лаконізм і чіткість малюнка — ось риси, притаманні творчості художника [Л. Братченка] (Мист., 3, 1962, 18).  Словник української мови в 11 томах