відтручений
ВІДТРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відтру́тити.
І тут була убориця велика: готи були потіснені і відтручені до Дінця і Дону (з переказу);
Темний люд, роз'єднаний по хуторах, відтручений од поступальних рухів, які тепер народжуються в столицях, не здатен скласти силу, яка могла б постояти за правду й волю (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)