відтручений

ВІДТРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відтру́тити.

І тут була убориця велика: готи були потіснені і відтручені до Дінця і Дону (з переказу);

Темний люд, роз'єднаний по хуторах, відтручений од поступальних рухів, які тепер народжуються в столицях, не здатен скласти силу, яка могла б постояти за правду й волю (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтручений — відтру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відтручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови