відтісувати
ВІДТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що.
Тешучи, знімати частину деревини чи іншого матеріалу з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати.
Легкий пінобетон можна пиляти ручною пилою, відтісувати, також можна забивати в нього цвяхи (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)