Орфографічний словник української мови

відтісувати

відті́сувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відтісувати — -ую, -уєш, недок., відтесати, -ешу, -ешеш, док., перех. Тешучи, знімати частину деревини з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відтісувати — Витісувати, витесати, повитісувати, затісувати, затесати, позатісувати, натісувати, натесати, понатісувати, обтісувати, обтесати, постісувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. відтісувати — ВІДТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. Тешучи, знімати частину деревини чи іншого матеріалу з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати. Легкий пінобетон можна пиляти ручною пилою, відтісувати, також можна забивати в нього цвяхи (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. відтісувати — ВІДТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. Тешучи, знімати частину деревини з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати.  Словник української мови в 11 томах