Словник української мови у 20 томах

відхильник

ВІДХИ́ЛЬНИК, а, ч.

Пристрій для відхилення, відведення чого-небудь в іншому напрямку.

Турбінний відхильник здійснює зміну зенітного кута і азимута буріння (з наук.-техн. літ.);

Відхильник струмини.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відхильник — відхи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови