відхильник

ВІДХИ́ЛЬНИК, а, ч.

Пристрій для відхилення, відведення чого-небудь в іншому напрямку.

Турбінний відхильник здійснює зміну зенітного кута і азимута буріння (з наук.-техн. літ.);

Відхильник струмини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхильник — відхи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови