відхильник
ВІДХИ́ЛЬНИК, а, ч.
Пристрій для відхилення, відведення чого-небудь в іншому напрямку.
Турбінний відхильник здійснює зміну зенітного кута і азимута буріння (з наук.-техн. літ.);
Відхильник струмини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхильник — відхи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови