відхильник

відхи́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхильник — ВІДХИ́ЛЬНИК, а, ч. Пристрій для відхилення, відведення чого-небудь в іншому напрямку. Турбінний відхильник здійснює зміну зенітного кута і азимута буріння (з наук.-техн. літ.); Відхильник струмини. Словник української мови у 20 томах