Словник української мови у 20 томах

відхилювач

ВІДХИ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій, який запобігає значним відхиленням стовбура свердловини на великих глибинах буріння.

При роторному бурінні як відхилювач використовується клин, що опускається на вибій або на інше місце у свердловині й відтискає долото (з наук.-попул. літ.);

Кольські буровики винайшли спеціальний бурильний відхилювач з телеметричною системою, яка миттєво вловлює найнезначніші відхилення від вертикалі (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відхилювач — Отклонитель — deflecting tool — *Ablenkkeil, Ablenkvorrichtung – 1) при бурінні — пристрій, що створює бокове поперечне зусилля для зміни напряму руху долота під час буріння. В. застосовується для буріння похило-скерованих свердловин.  Гірничий енциклопедичний словник