відхилювач
ВІДХИ́ЛЮВАЧ, а, ч.
Пристрій, який запобігає значним відхиленням стовбура свердловини на великих глибинах буріння.
При роторному бурінні як відхилювач використовується клин, що опускається на вибій або на інше місце у свердловині й відтискає долото (з наук.-попул. літ.);
Кольські буровики винайшли спеціальний бурильний відхилювач з телеметричною системою, яка миттєво вловлює найнезначніші відхилення від вертикалі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)