відходитися
ВІДХОДИ́ТИСЯ, джу́ся, хо́дишся, док.
Закінчити ходити, проходити тривалий час.
* Образно. У годину суху та вологу Відходились усі мости (М. Вінграновський);
// безос.
– Простіть мене, тату, – задрижав пройнятий сльозою голос. – Нехай люди простять, доню, – урочисто і твердо промовив. – Шкода, що не можу з вами піти – відходилось моє (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)