відходитися

ВІДХОДИ́ТИСЯ, джу́ся, хо́дишся, док.

Закінчити ходити, проходити тривалий час.

* Образно. У годину суху та вологу Відходились усі мости (М. Вінграновський);

// безос.

– Простіть мене, тату, – задрижав пройнятий сльозою голос. – Нехай люди простять, доню, – урочисто і твердо промовив. – Шкода, що не можу з вами піти – відходилось моє (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відходитися — Відходитися, -джуся, -дишся гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися. Чуб. V. 771. Словник української мови Грінченка