відчайність
ВІДЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Властивість за знач. відча́йний.
Характеристичними прикметами цього полкового командира є невичерпна енергія, холоднокровність, одчайність .. (Мирослав Ірчан);
Селяни поспішали до брами, здається, гнані завією, дужчою ніж страх. Діяла відчайність громади в безвихідді її, приреченої з сім'ями на скін (В. Барка);
Він обертався, й шинок обертався з ним, і не од хмелю, впоїти його було достобіса важко, а все од тої ж веселої відчайності (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)