відчайно
ВІДЧА́ЙНО, рідко.
Присл. до відча́йний.
Те літо, ранки ті поховані давно. Веселі туляки, що з нашими майстрами Відчайно ріжуться було в двадцять одно, І відпочинку час на греблі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДЧА́ЙНО, рідко.
Присл. до відча́йний.
Те літо, ранки ті поховані давно. Веселі туляки, що з нашими майстрами Відчайно ріжуться було в двадцять одно, І відпочинку час на греблі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)