Словник української мови в 11 томах

відчайно

ВІДЧА́ЙНО, рідко. Присл. до відча́йний.

Те літо, ранки ті поховані давно. Веселі туляки, що з нашими майстрами Відчайно ріжуться було в двадцять одно, І відпочинку час на греблі (Рильський, Поеми, 1957, 260).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відчайно — відча́йно прислівник відчайдушно незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відчайно — рідко. Присл. до відчайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчайно — ВІДЧА́ЙНО, рідко. Присл. до відча́йний. Те літо, ранки ті поховані давно. Веселі туляки, що з нашими майстрами Відчайно ріжуться було в двадцять одно, І відпочинку час на греблі (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах