Словник української мови у 20 томах

відчеплений

ВІДЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відчепи́ти.

Їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Я. Качура);

Сава Петрович .. на відчепленому паровозі помчав уперед (О. Донченко);

Локомотив у цьому випадку [пошкодження] має бути відчеплений від поїзда (з мови документів);

Вагон був відчеплений, потяг прибув до Києва із запізненням на 32 хвилини (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відчеплений — відче́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відчеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчепити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчеплений — ВІДЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчепи́ти; // У знач. прикм. Їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Кач., II, 1958, 350); Сава Петрович.. на відчепленому паровозі помчав уперед (Донч., VI, 1957, 177).  Словник української мови в 11 томах