Словник української мови у 20 томах

відчепірювати

ВІДЧЕПІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧЕПІ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.

Відставляти вбік.

Одягалась вона з претензією, пивши чай, делікатно відчепірювала мізинця (В. Підмогильний).

Словник української мови (СУМ-20)