відчепірювати
ВІДЧЕПІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧЕПІ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.
Відставляти вбік.
Одягалась вона з претензією, пивши чай, делікатно відчепірювала мізинця (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me