відчепірюватися
ВІДЧЕПІ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЧЕПІ́РИТИСЯ, иться, док., розм.
Випинатися вбік, стирчати.
Рука Вара посиніла й напухла. Грубий палець відчепірився (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me