відчепірюватися

ВІДЧЕПІ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЧЕПІ́РИТИСЯ, иться, док., розм.

Випинатися вбік, стирчати.

Рука Вара посиніла й напухла. Грубий палець відчепірився (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me