відчинятися

ВІДЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДЧИНИ́ТИСЯ, и́ниться, док.

1. Відхилятися, роблячи вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні (про двері, вікно і т. ін.).

Злегка стукають запори, і вікно відчиняється (Панас Мирний);

[Пилип:] Ідіть попереду, бо ми ж знаємо, як ваші двері відчиняються (М. Кропивницький);

Потім починають повільно відчинятися двері, вже й відчинилися, та ще нікого нема (Є. Гуцало);

Свята брама одчинилась, Козака впустили, І знов брама зачинилась (Т. Шевченко);

В ту ж хвилину відчинилася хвіртка і на подвір'я зайшов військовий (А. Шиян);

// Ставати вільним для входу або виходу.

Сонце вже показалось .. Одчиняються склади рибацькі (М. Коцюбинський);

Відчинились задушливі камери, і на волю, на повітря, під сонце ринувся людський потік (І. Цюпа).

2. рідко. Те саме, що відмика́тися 1.

Погано відчиняється замок.

3. тільки недок. Пас. до відчиня́ти 1.

Брама відчиняється вартовим.

Значення в інших словниках

1. відчинятися — відчиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчинятися — -яється, недок., відчинитися, -иниться, док. 1》 Відхилятися, роблячи вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні (про двері, вікно тощо). || Ставати вільним для входу або виходу. 2》 рідко. Те саме, що відмикатися 1). 3》 тільки недок. Пас. до відчиняти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчинятися — ВІДЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДЧИНИ́ТИСЯ, и́ниться, док. 1. Відхилятися, роблячи вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні (про двері, вікно тощо).  Словник української мови в 11 томах