відчислення

ВІДЧИ́СЛЕННЯ, я, с., рідко.

Дія і стан за знач. відчи́слити.

Курив собі [дід Сірко] байдуже, чекаючи, коли там той бухгалтер скінчить підрахунки та й відчислення на позику (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. відчислення — правильніше: відрахування  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. відчислення — відчи́слення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. відчислення — -я, с., рідко. Дія та її результат за знач. відчислити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відчислення — ВІДЧИ́СЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія та її результат за знач. відчи́слити.  Словник української мови в 11 томах