відчит
ВІ́ДЧИТ, у, ч., діал.
Доповідь, лекція.
Відчит мій сподобався, і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка);
Відчит, на який Ви [І. Франко] ласкаво згодились прибути, не може відбутися (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)ВІ́ДЧИТ, у, ч., діал.
Доповідь, лекція.
Відчит мій сподобався, і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка);
Відчит, на який Ви [І. Франко] ласкаво згодились прибути, не може відбутися (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)