відчування
ВІДЧУВА́ННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія і стан за знач. відчува́ти 1.
Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси (І. Франко);
Я п'ю за дощ – липкий і краплистий, який збуджує в мені відчування фарб і запахів. Я п'ю за життя (Ю. Яновський);
У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (з наук. літ.).
2. Те саме, що відчуття́ 2, 4.
Відчування, Свідомість, Розум – звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина);
Втомлені незвичними відчуваннями, мандрівники спали міцно (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)