відчування

ВІДЧУВА́ННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія і стан за знач. відчува́ти 1.

Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси (І. Франко);

Я п'ю за дощ – липкий і краплистий, який збуджує в мені відчування фарб і запахів. Я п'ю за життя (Ю. Яновський);

У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (з наук. літ.).

2. Те саме, що відчуття́ 2, 4.

Відчування, Свідомість, Розум – звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина);

Втомлені незвичними відчуваннями, мандрівники спали міцно (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчування — відчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відчування — -я, с. 1》 тільки одн. Дія і стан за знач. відчувати 1). 2》 Те саме, що відчуття 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчування — див. почуття Словник синонімів Вусика
  4. відчування — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
  5. відчування — ВІДЧУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія і стан за знач. відчува́ти 1. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси (Фр., ХVI, 1955, 259); У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (Рад. Словник української мови в 11 томах