відчуватися
ВІДЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЧУ́ТИСЯ, у́ється, док.
Бути помітним, доступним спостереженню, сприйманню.
Виразно відчувався трепетний віддих оновленої землі (М. Коцюбинський);
А тут в кожнім, ледве помітнім шелесті мініатюрного листочка відчувався осінній переліт (М. Хвильовий);
Варвара Громова порядкувала тут кожного дня, і скрізь відчувалася її хазяйновита і вправна рука (В. Кучер);
Одверта неприязнь до Романа Петровича, яка відчувалася в тоні та словах Моті, вразила і здивувала Ганну (В. Козаченко);
За зловісними медико-генетичними пророкуваннями не відчувалося й тіні тривоги за життя і здоров'я дітей Прип'яті (Ю. Щербак);
Очі, коли він розплющив їх, відчулися йому спочатку двома плямами молочного туману (В. Підмогильний);
Павло Леонтійович був з тих людей, котрі не йдуть за порадою до інших, за порадою йшли до нього. За порадою, за захистом або й просто посидіти в його товаристві, відчутися спокійніше, міцніше (Ю. Мушкетик);
Уремічна кома розпізнається за запахом аміаку, що відчувається під час видиху хворого (з наук. літ.);
// безос.
В такі миті тобі особливо гостро відчувалось: так, це твоя мати! (Є. Гуцало);
// Виявлятися, ставати помітним, очевидним.
В українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)