відчуватися

ВІДЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЧУ́ТИСЯ, у́ється, док.

Бути помітним, доступним спостереженню, сприйманню.

Виразно відчувався трепетний віддих оновленої землі (М. Коцюбинський);

А тут в кожнім, ледве помітнім шелесті мініатюрного листочка відчувався осінній переліт (М. Хвильовий);

Варвара Громова порядкувала тут кожного дня, і скрізь відчувалася її хазяйновита і вправна рука (В. Кучер);

Одверта неприязнь до Романа Петровича, яка відчувалася в тоні та словах Моті, вразила і здивувала Ганну (В. Козаченко);

За зловісними медико-генетичними пророкуваннями не відчувалося й тіні тривоги за життя і здоров'я дітей Прип'яті (Ю. Щербак);

Очі, коли він розплющив їх, відчулися йому спочатку двома плямами молочного туману (В. Підмогильний);

Павло Леонтійович був з тих людей, котрі не йдуть за порадою до інших, за порадою йшли до нього. За порадою, за захистом або й просто посидіти в його товаристві, відчутися спокійніше, міцніше (Ю. Мушкетик);

Уремічна кома розпізнається за запахом аміаку, що відчувається під час видиху хворого (з наук. літ.);

// безос.

В такі миті тобі особливо гостро відчувалось: так, це твоя мати! (Є. Гуцало);

// Виявлятися, ставати помітним, очевидним.

В українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом (М. Рильський).