відшаровуватися

ВІДШАРО́ВУВАТИСЯ¹, ується, недок., ВІДШАРУВА́ТИСЯ, у́ється, док.

1. Відокремлюватися, відділятися шарами (про покриття, тканини, і т. ін.).

Чикнеш ножем різкувато, так і злітає верхня луска, відшаровується, кора, бачте, склеєна поганенько (В. Близнець);

В ділянці крил носа в тварин відшаровувався ороговілий епітелій (з наук.-попул. літ.);

На незрілий плід недоношеної дитини, що мав би ще бути в лоні матері, впливають агресивні чинники. А відтак вражаються недорозвинені судини сітківки. Вони відшаровуються і гинуть (з газ.).

2. спец. Осідати, відкладатися шарами.

У воді відшаровуються порівняно більші за площею зернини щебеню, утворюючи граничні шари із зернами мінерального порошку і піску (з наук. літ.).

ВІДШАРО́ВУВАТИСЯ², ується, недок.

Пас. до відшаро́вувати².

Посуд ретельно відшаровується від бруду.

Значення в інших словниках

1. відшаровуватися — відшаро́вуватися 1 дієслово недоконаного виду відокремлюватися відшаро́вуватися 2 дієслово недоконаного виду вичищатися  Орфографічний словник української мови
2. відшаровуватися — I -ується, недок., відшаруватися, -ується, док. 1》 Відокремлюватися, відділятися шарами. 2》 спец. Осідати, відкладатися шарами. II -ується, недок. Пас. до відшаровувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшаровуватися — ВІДШАРО́ВУВАТИСЯ¹, ується, недок., ВІДШАРУВА́ТИСЯ, у́ється, док. 1. Відокремлюватися, відділятися шарами. 2. спец. Осідати, відкладатися шарами. В ділянці крил носа в тварин відшаровувався ороговілий епітелій (Соц. твар., 1, 1956, 51). ВІДШАРО́ВУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. до відшаро́вувати².  Словник української мови в 11 томах