відшивати
ВІДШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док.
1. що і без прям. дод., заст. Відробляти шиттям.
Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.).
2. тільки док., що і без прям. дод. Закінчити, перестати шити.
На сьогодні Тетяна вже відшила.
3. що, техн. Опрацьовувати, оформляти шиттям.
Нині почали відшивати цю модель лише з оздобленням (з Інтернету);
Відшити хусточку.
4. кого, перен., розм. Те саме, що проганя́ти 1.
Коли ж якийсь парубійко хотів ув'язатись за нею, вона .. зразу ж відшивала його (М. Стельмах);
– Пам'ятаєш, як Наталка Полтавка возного відшила? (Ю. Збанацький);
Сірко .. усміхнувся до козака. – Ну, от – одного посла відшили (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)