відшити —
відши́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відшити —
див. відшивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відшити —
Аю, -аєш, недок., відшити, -ию, -иєш, док. 1. Відмовляти залицяльнику. Спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив тебе (Ю. Андрухович). 2. Позбуватись когось. Треба просто якось делікатно відшити його (Ю. Андрухович).
Словник сучасного українського сленгу
відшити —
(-шию, -шиєш) док., кого; мол., жрм. Позбавити когось свого товариства. БСРЖ, 412; ПСУМС, 14; ЯБМ, 1, 128.
Словник жарґонної лексики української мови
відшити —
ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док.
Словник синонімів української мови
відшити —
ВІДШИ́ТИ див. відшива́ти.
Словник української мови в 11 томах
відшити —
Відшива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399.
Словник української мови Грінченка