відшкрябуватися
ВІДШКРЯ́БУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДШКРЯ́БАТИСЯ, ається, док.
1. Відпадати, зніматися внаслідок шкрябання; відшкрібатися.
Обов'язково перевіряйте лицьовий бік виробу. Злегка пошкрябайте його пальцями, при цьому шкіра не повинна відшкрябуватися (з наук.-техн. літ.);
У процесі дозрівання з сиру відшкрябується верхній шар скоринки (з наук.-техн. літ.);
* Образно. Коли вродлива та безжалісна героїня “Двох капітанів” Каверіна каже про якогось суб'єкта: “на Урію Хіпа схожий”, – будьте впевнені, – йому від цього ганебного вердикту до кінця книги не відшкрябатися (із журн.).
2. тільки недок. Пас. до відшкря́бувати.
Засохла фарба відшкрябується перед нанесенням нового покриття (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)