відшкрябувати

ВІДШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., що.

Шкрябаючи, знімати що-небудь з поверхні чогось; відшкрібати.

– Та перестань мені скиглити! – зірвався зі стільця .. – Бо як трісну, з одного разу до стіни пляцком прилипнеш, сам пекельник і за три дні не відшкрябає! (І. Нижник);

Йому доводиться воювати з порушниками угод та кляузниками, котрі ножем відшкрябують фарбу на дверях, аби встановити, що зафарбовано лише в два, а не в три шари (з газ.);

Усе обладнання було розібране до найменших складових деталей, аби їх ретельно повідмивати спеціальними розчинами, потім відшкрябати до блиску і знову мити (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відшкрябувати — відшкря́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відшкрябувати — -ую, -уєш, недок., відшкрябати, -аю, -аєш, док., перех. Шкрябаючи, знімати що-небудь із поверхні чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшкрябувати — ВІДШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., перех. Шкрябаючи, знімати що-небудь з поверхні чогось.  Словник української мови в 11 томах