відшпилювати
ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., що.
1. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене.
Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Ю. Збанацький);
Достатньо відшпилити спинку, і сидіння трансформується в подушку-сидіння (з наук.-техн. літ.);
Як на мене, то замок в дитячому кріслі значно тяжче відшпилити, ніж звичайний ремінь безпеки (з Інтернету).
2. перен., жарг. Те саме, що відстіба́ти 2.
За просування своїх політичних ідей спонсори будуть йому щось відшпилювати (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)