відшук

ВІ́ДШУК, у, ч.

Дія за знач. відшу́кувати, відшука́ти.

Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика (П. Грабовський);

Для поета Д. Павличка особливо важливим є підкреслення людського в людині, відшук начал людяності, духовності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відшук — ві́дшук іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови