Словник української мови у 20 томах

відьмакуватий

ВІДЬМАКУВА́ТИЙ, а, е.

Схожий на відьмака, відьму; демонічний.

Горище в уяві книжника не мало чітких просторових меж, відтіняючи кольористий живий світ, воно було притулком для відьмакуватих тіней минувшини (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)