відіграш
ВІ́ДІ́ГРАШ, у, ч.
1. розм. Дія за знач. відігра́ти.
Бонуси в покері досить складні для відіграшу (із журн.).
2. розм. Те, що відігране (гроші, речі і т. ін.).
– Давайте не кривити душею і не обурюватися, ніхто нікого не обманював, нехай забирає свій відіграш (із журн.).
3. муз. Інструментальний уривок, який виконується між частинами музичної п'єси, а також служить її завершенням.
Ансамбль почав використовувати духові інструменти не тільки для відіграшів і суто ритмічного супроводу, але й для оркестрових та сольних номерів (із журн.);
Музичний гурт намагався відтворити почуттєві враження від картин, поєднуючи довгі плаваючі гітарні соло з пронизливими відіграшами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)