відіпрівати
ВІДІПРІВА́ТИ, а́є, недок., ВІДІПРІ́ТИ, і́є, док.
1. Відставати, відвалюватися від сирості.
Шпалери відіпріли, відстали від стіни (із журн.).
2. Запотівати, покриватися вологою від зміни температури.
Скло відіпріло.
3. Ставати м'якшим; розм'якати.
Мати з духовки виймає печені картоплини, обпорскує [обприскує] їх водою з троєперстя і замотує утирачем, аби відіпріли (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)