віжечки
ВІ́ЖЕЧКИ, чок, мн. (одн. ві́жечка, и, ж.).
Зменш. до ві́жки.
Та й пішли обоє І відерце і віжечки Понесли з собою (Т. Шевченко);
– Сідайте, поздоров Боже вас, отут на передку, віжечки зберіть та й поглядайте на коней, нехай ідуть, аби не стали (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)