віжка

ВІ́ЖКА див. ві́жки.

Значення в інших словниках

1. віжка — ві́жка іменник жіночого роду частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
2. віжка — випуска́ти / ви́пустити ві́жки з свої́х рук. Поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький); З’явилась розгубленість.  Фразеологічний словник української мови
3. віжка — ВІ́ЖКА див. ві́жки.  Словник української мови в 11 томах