Орфографічний словник української мови

віжка

ві́жка

іменник жіночого роду

частіше вживається у множині

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віжка — ВІ́ЖКА див. ві́жки.  Словник української мови у 20 томах
  2. віжка — випуска́ти / ви́пустити ві́жки з свої́х рук. Поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький); З’явилась розгубленість.  Фразеологічний словник української мови
  3. віжка — ВІ́ЖКА див. ві́жки.  Словник української мови в 11 томах