Словник української мови у 20 томах

візантійщина

ВІЗАНТІ́ЙЩИНА, и, ж., зневажл.

1. Вплив візантійських традицій у культурі, літературі, мистецтві тощо.

До Івана Котляревського література письменна не була народною, тому що розвій її спиняли три елементи: навперед [насамперед] церковнослов'янська візантійщина, відтак культура польська з середньовічною наукою схоластичною, а накінець просвітня кормига царства московського (С. Єфремов).

2. Те саме, що візанті́йство.

Візантійщина перетворює боротьбу за владу з мистецтва на грубе ремесло, а це саме грубе ремесло зводиться у ранг повсякденного змісту життя (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)