візерунчастий
ВІЗЕРУ́НЧАСТИЙ, ВІЗЕРУ́НЧАТИЙ, а, е.
Те саме, що візеру́нковий.
Задивилася Ганна у візерунчасту, прикрашену ліпленням, стелю (О. Гончар);
Я дивився на візерунчату шафу в стіні за прилавком. Там за склом стояли два персні, один ціною вісім, а другий п'ять тисяч карбованців (Ю. Мушкетик);
// Який має вигляд візерунка.
Буйними кущами росли тут жоржини.., милувало зір візерунчасте листя чорнобривців (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)