візерунчастий
ВІЗЕРУ́НЧАСТИЙ, а, е. Оздоблений візерунками.
Задивилася Ганна у візерунчасту, прикрашену ліпленням, стелю (Гончар, Таврія.., 1957, 221);
// Який має вигляд візерунка.
Буйними кущами росли пут жоржини.., милувало зір візерунчасте листя чорнобривців (Шиян, Баланда, 1957, 144).
Словник української мови (СУМ-11)