візерунок
ВІЗЕРУ́НОК, нка, ч. Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо.
Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Шевч., II, 1953, 45);
Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 61);
На шибках — зимових мережок Зірчасто-білий візерунок (Еллан, І, 1958, 94).
Словник української мови (СУМ-11)