візерунково
ВІЗЕРУНКО́ВО. Присл. до візерунко́вий.
Проїжджаючи повз старовинну мечеть, [Синявій] не міг не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Словник української мови (СУМ-11)ВІЗЕРУНКО́ВО. Присл. до візерунко́вий.
Проїжджаючи повз старовинну мечеть, [Синявій] не міг не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Словник української мови (СУМ-11)