візерунково

ВІЗЕРУ́НКОВО.

Присл. до візеру́нковий.

Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг не спинитися [Синявій] біля візерунково облицьованого мінарету (Іван Ле);

Візерунково вирізаний папір у роботах авторки неабияк передає січневі морози та красу зимових свят (з газ.).

Значення в інших словниках

1. візерунково — візеру́нко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. візерунково — Присл. до візерунковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візерунково — ВІЗЕРУНКО́ВО. Присл. до візерунко́вий. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, [Синявій] не міг не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).  Словник української мови в 11 томах