Словник української мови у 20 томах

візерунковий

ВІЗЕРУ́НКОВИЙ, а, е.

Оздоблений візерунками; візерунчастий.

Різноманітних малюнків було дуже багато, майже не повторювалися заставки і візерункові великі літери (О. Іваненко);

У того слуги ледве помітно затремтіли руки, коли відкривали затичку візерункової фляги (Іван Ле);

За вашим бажанням подарунок може бути загорнутий у візерунковий папір та оперезаний стрічкою (з мови реклами);

// Схожий на візерунок.

Він нишпорив поглядом по верхів'ях дерев, по візерунковій лінії контурів хмар (Ю. Яновський);

Залишки повстяних підстилок та плетених мат виявлені у похованнях степових культур нерідко із слідами візерункового фарбування (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. візерунковий — візеру́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. візерунковий — -а, -е. Оздоблений візерунками. || Який має вигляд візерунка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візерунковий — ВІЗЕРУНКО́ВИЙ, а, е. Оздоблений візерунками. У того слуги ледве помітно затремтіли руки, коли відкривали затичку візерункової фляги (Ле, Наливайко, 1957, 135); Різноманітних малюнків було дуже багато...  Словник української мови в 11 томах