візерунковий
ВІЗЕРУ́НКОВИЙ, а, е.
Оздоблений візерунками; візерунчастий.
Різноманітних малюнків було дуже багато, майже не повторювалися заставки і візерункові великі літери (О. Іваненко);
У того слуги ледве помітно затремтіли руки, коли відкривали затичку візерункової фляги (Іван Ле);
За вашим бажанням подарунок може бути загорнутий у візерунковий папір та оперезаний стрічкою (з мови реклами);
// Схожий на візерунок.
Він нишпорив поглядом по верхів'ях дерев, по візерунковій лінії контурів хмар (Ю. Яновський);
Залишки повстяних підстилок та плетених мат виявлені у похованнях степових культур нерідко із слідами візерункового фарбування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)