візорій
ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр.
Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається.
Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)