Словник української мови у 20 томах

візорій

ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр.

Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається.

Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. візорій — -я, ч. Рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. візорій — візо́рій (від лат. visus – зip) рухома дерев’яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Інша назва – дивізорій.  Словник іншомовних слів Мельничука