візорій
ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр.
Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається.
Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візорій — -я, ч. Рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візорій — візо́рій (від лат. visus – зip) рухома дерев’яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Інша назва – дивізорій. Словник іншомовних слів Мельничука