візорій

візо́рій

(від лат. visus – зip)

рухома дерев’яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Інша назва – дивізорій.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візорій — ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр. Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається. Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. візорій — -я, ч. Рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Великий тлумачний словник сучасної мови