візорій
візо́рій
(від лат. visus – зip)
рухома дерев’яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Інша назва – дивізорій.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візорій — -я, ч. Рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візорій — ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр. Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається. Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах