візорій

візо́рій

-я, ч.

Рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візорій — ВІЗО́РІЙ, я, ч., полігр. Рухома дерев'яна вилка, яка притискає рукопис до тенакля і вказує на рядок, що набирається. Оригінал закріплюється на тенаклі, а пропущений через нього візорій опускається все нижче в міру того, як оригінал набирається рядок за рядком (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. візорій — візо́рій (від лат. visus – зip) рухома дерев’яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають. Інша назва – дивізорій. Словник іншомовних слів Мельничука